DOI: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.1.08

МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ АТЛАСІВ ІСТОРИЧНИХ КАРТОГРАФІЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЗА ДАНИМИ АЕРОФОТОЗЙОМКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Sergey Andrieiev, Volodymyr Zhilin

Анотація


Предметом дослідження є методика створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки. Об’єктом дослідження є процес створювання різноманітних типів тематичних картографічних моделей, що містять специфічну інформацію щодо архівних та сучасних картографічних матеріалів, які висвітлюють історичні події. Метою роботи є підвищення інформативності та наочності історичних картографічних моделей, забезпечення цілісного уявлення про розташування та змінювання інфраструктурних об'єктів певної місцевості у різні історичні періоди. Висновки. Проаналізовано існуючі зарубіжні та вітчизняні історичні картографічні моделі, які створені з використанням геоінформаційних технологій. Показано, що з середини 90-х років XX ст. у зв'язку з появою вільного програмного забезпечення та відкритих картографічних сервісів розпочався активний розвиток закордонних історичних національних проектів із застосуванням геоінформаційних технологій. Разом з тим, в Україні розробка і створення історичних картографічних моделей у теперішній час знаходяться на стадії становлення. Проте реалізація вітчизняних історичних веб-ГІС-проектів представляється перспективним напрямом «цифрової історії» та сприяє інтенсифікації гуманітарних онлайн-технологій і розвитку історико-орієнтованих інтернет-ресурсів. Тому створення атласів історичних картографічних моделей місцевостей України є вкрай актуальною задачею. Проаналізовано організацію німецької аерофотозйомки Люфтваффе у період Другої світової війни і на підставі результатів цього аналізу сформульовано підхід до отримання зі спеціалізованих сайтів мережі Internet аерофотоматеріалів, що документують історичні змінювання інфраструктури території України. Розроблено методику цифрової обробки зображень при скануванні аерофотознімків. Експериментально встановлено функціональні залежності об’єму файлу відсканованого аерофотозображення від заданих параметрів сканування (схеми представлення кольору, розрізнювальної здатності, розміру оригіналу та формату файлу оцифрованого зображення). Запропонована методика забезпечує збереження даних аерофотозйомок у цифровому вигляді, що є значно простішою задачею, ніж збереження аерофотоплівок та відбитків, оскільки не потребує особливо суворого дотримання температури, вологості тощо, а також вимагає менших площ приміщень для зберігання. Розроблено методику створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки з використанням геоінформаційних технологій. Запропоновану методику апробовано із використанням архівних даних аерофотозйомок міста Харкова часів Другої світової війни. Запропонована методика передбачає аналіз та відбір з аерофільмів кадрів, що відповідають певним спеціальним критеріям і придатні для створення атласів історичних картографічних моделей. Також методика передбачає визначення метаданих кожного знімку. Врешті, результатом застосування запропонованої методики є отримання мозаїчних історичних картографічних моделей, а також історичних 3D-моделей території. Крім того, методика забезпечує виконання дешифрування аерофотозображень історичних змін інфраструктури певної території. Таким чином, запропонована методика є геоінформаційним програмно-технічним забезпеченням розроблення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки і дозволяє отримувати документальну фіксацію динаміки історичних змін інфраструктури території місцевостей, що цікавлять.

Ключові слова


геоінформаційні системи; аерофотозйомка; цифрові моделі місцевості; дешифрування; історичні картографічні моделі

Повний текст:

PDF

Посилання


Andrieiev, S., Zhilin, V. and Melnyk, A. (2019), “The use of anamorphosis cartographic models for geodata analysis”, Ad-vanced Information Systems, Vol. 3, No. 3, pp. 5-16, DOI: http://dx.doi.org/10.20998/2522-9052.2019.3.01

Andreev, S., Zhilin, V. and Topchiy, A. (2018), “Method of using computer vision libraries for constructing cartographic mod-els”, Systems of control, navigation and communication, No. 1 (47), pp. 3-7, DOI: http://dx.doi.org/10.26906/SUNZ.2018.1.003

Andreev, S.M., Dmyterko, G.V., Zhilin, V.A. and Ovcharenko, S.I. (2015), “Methodology for the development of cartographic models of park areas”, Information processing systems, No. 12 (137), KNAFU, Kharkiv, pp. 6-14.

UNESCO (1972), The UNESCO Convention on the Protection of the World Cultural and Natural Heritage, Convention, Inter-national Document of 16.11.1972, available at: http://zakon2.rada.gov.ua

Khvedchenya, S.B. (2004), “Historical-cartographic aspect in the study of monuments of history and culture of Ukraine”, His-torical-geographical studies in Ukraine, Kiev, No. 7, pp. 103–117.

Khvedchenya, S.B. (1997), “Cartographic support of monuments”, Special historical disciplines: questions of theory and meth-odology, Kiev, No. 7, pp. 244–251.

Chetverikov, B. (2010), “Establishment of historical boundaries of Babin Yar tract on the basis of archival cartographic materi-als”, Modern achievements of geodetic science and production, Iss. II (20), pp. 160–166.

Chetverikov. B. (2011), “Methods of creating a situational plan of the Syretsky concentration camp for archival materials”, Modern achievements of geodetic science and production, Iss. II (22), pp. 184–187.

Svitlichny, O.O. and Plotnitsky, S.V. (2006), Fundamentals of Geoinformatics, drive tutorial, University Book, Sumy, 293 p.

Kiselev, A.N. (1985), Predictive biogeographic mapping: a regional dimension, Science, Moscow, 104 p.

Cherkasy, A.K. (2005), Landscape interpretation mapping, Science, Novosibirsk, 423 p.

Gurman, V.I. (1981), Natural resource management models, Science, Moscow, 204 p.

Kapralov, E.G., Koshkarev, A.V. and Tikunov V.S. (2004), Fundamentals of Geoinformatics, Academy, Moscow, 352 p.

Khromykh, V.V. and Khromykh, O.V. (2007), Digital relief models, TML-Press, Tomsk, 178 p.

Ris, U.G. (2006), Fundamentals of remote sensing: trans. with English, Technosphere, Moscow, 336 p.




Copyright (c) 2020 Sergey Andrieiev, Volodymyr Zhilin