DOI: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2019.2.11

Комплексний метод оцінки ефективності системи управління знаннями в проектному середовищі

Vasily Vartanyan, Daria Shteinbrekher

Анотація


Відсутність методів кількісної оцінки переваг, отриманих організацією від впровадження управління знаннями (УЗ) в проектному середовищі ускладнює процес прийняття рішень щодо об’ємів інвестування та їх подальшого використання підчас реалізації проектів, тому актуальною науковою задачею є розробка методів та індикаторів, які дозволяють підвищити вимірюваність переваг УЗ. Мета статті полягає в розробці комплексного методу оцінки ефективності системи УЗ, який враховує специфіку проектного менеджменту і дозволяє розробити систему індикаторів для прийняття рішень щодо її рентабельності. В статті проведено аналіз сучасних підходів до оцінки ефективності системи управління знаннями, таких як метод збалансованих показників Каплана-Нортона, Монітор нематеріальних активів К. Свейбі, Навігатор «Skandia» Л. Едвінссона та ін. Визначено недоліки їх використання для аналізу системи УЗ в проектному середовищі. Розглянуто ключові етапи побудови методу оцінки ефективності системи управління знаннями в проектному середовищі. Запропонований багатоетапний процес дозволяє не тільки підвищити достовірність остаточних рішень щодо управління знаннями в проекті та оцінити рентабельність системи, але й знизити витрати проекту за рахунок моделювання впливу елементів системи на його показники. Використання запропонованого методу дозволяє отримати економію до 31.4% бюджету проекту та 40.2% тривалості проекту. Запропонований метод може використовуватись для підтримки прийняття рішень щодо ефективності системи УЗ високотехнологічних проектів.

Ключові слова


управління знаннями; модель; ефективність; інтелектуальний капітал

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Manfredi Latilla, Vito (2018), “Knowledge management, knowledge transfer and organizational performance in the arts and crafts industry: a literature review”, Journal of Knowledge Management, Vol. 22.6 (2018), pp. 1310–1331.

Dimchenko, O.V., and Tararuyev, Yu.O. (2018), “The Application of Intellectual Capital in the Process of Assessing the Competitiveness of Enterprises”, Scientific Herald of Kherson State University. Series "Economic Sciences", Vol. 1.28 (2018), pp. 94-99.

Levy, F. (2009), A simulated approach to valuing knowledge capital, The George Washington University, 189 p.

Sveiby, K. (2004), The invisible balance sheet: key indicators for accounting, control and valuation of know-how companies, available at: http://www.sveiby.com/articles/IntangAss/DenOsynliga.pdf.

Lashkun, G.A., Shakhno, A.Yu. and Paustovskaya, T.I. (2018), “Problems of Quantitative Estimation of Intellectual Capital as a Component of National Human Capital”, Investments: Practice and Experiences, Vol. 13 (2018), pp. 32–36.

Abualoush, Shadi (2018), “The role of knowledge management process and intellectual capital as intermediary variables between knowledge management infrastructure and organization performance”, Interdisciplinary Journal of Information, Knowledge, and Management, Vol. 13 (2018), pp. 279–309.

Shteinbrekher, D.O. (2017), “Risk Management Loss of Knowledge of Design-Oriented Organizations”, Radioelectronic and Computer Systems, No. 2 (82), pp. 104–108.

Dhivakar, B., Saravanan, S.V., Sivaram, M. and Krishnan, R.A. (2012), “Statistical Score Calculation of Information Retrieval Systems using Data Fusion Technique”, Computer Science and Engineering, Vol. 2, Issue 5, pp. 43-45, doi: http://doi.org/10.5923/j.computer.20120205.01

Saati, T. (1993), Decision-making. Method of analysis of hierarchies, Radio and communication, Moscow, 278 p.




Copyright (c) 2019 Vasily Vartanyan, Daria Shteinbrekher