DOI: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2018.4.20

Оцінка масштабів і ризику виникнення техногенних ситуації під час процесу дегазації резервуарів зберігання світлих нафтопродуктів

Alexey Roianov, Serhii Garbuz

Анотація


Предметом дослідження в даній статті є процеси підвищення рівня екологічної та пожежної безпеки при дегазації вертикальних циліндричних резервуарів із залишками світлих нафтопродуктів. Мета даної роботи полягає в контролі рівня екологічної та пожежної безпеки територій в зоні впливу нафтогазозберегаючих об'єктних комплексів з використанням методу, запропонованого Агентством з охорони навколишнього середовища США. Управління надзвичайними ситуаціями (EPA) розробило програмний продукт ALOHA®, який використовується для розрахунку розподілу концентрацій при випаровуванні забруднюючих речовин в результаті їх потрапляння на станцію переробки нафти в різних умовах. Завдання полягає в тому, щоб оцінити рівень антропогенного тиску на навколишнє середовище та вплив парів нафтопродуктів шляхом примусової дезактивації резервуарів для зберігання легкої нафти. Використовувані методи - це дослідження, що проводяться з використанням газового аналізу для визначення якісного та кількісного складу газових сумішей на виході з резервуарів з використанням сучасного випробувального обладнання. Були отримані наступні результати. В результаті проведених досліджень була розроблена методика розрахунку і прогнозування рівня техногенного навантаження на атмосферне повітря шляхом моделювання і прогнозування зон активного забруднення викидами пароповітряних вуглеводневих сумішей. Висновки. На підставі проведених досліджень була визначена зона активного забруднення при проведенні примусової дегазації з подачею повітря, яка здійснювалася традиційним методом з використанням програмного забезпечення для моделювання розсіювання забруднюючих речовин. Встановлено, що при примусової вентиляції резервуара РВС-5000 в природне середовище потрапляє 1,5 тонни пароповітряної суміші. Використовуючи програмний продукт ALOHA®, була оцінена небезпечна зона і зона можливого вибуху парів бензину при природній дегазації резервуарів із зберіганням світлих нафтопродуктів. Розмір зони сильних токсичних впливів на населення досягає 1,2 км, вона розрахована для заданих початкових умов, зона пожежної небезпеки становить 80 м, зона вибуху не перевищує 13 м.


Ключові слова


примусова вентиляція; інтенсивність випаровування; очищення резервуарів; забруднення навколишнього середовища; ризик вибуху

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Statistical Yearbook "Ukraine in Figures". State Committee of Statistics of Ukraine (2017), Kyiv, 600 p., available at:

http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/08/Ukr_cifra_2017_u.pdf.

Nazarov, V.P. (2009), “Provision of fire and explosion safety during the elimination of the accident and emergency situations at the objects of transport and storage of oil and petroleum products”, Theses of the reports of the XXI International scientific practice. conf. “Actual problems of fire safety”, FGU VNIIPO, Moscow, pp. 166-167.

Baydalinov, A.D. and Sharov, S.I. (2016), “Analysis of the provision of fire and explosion safety of fire repair works on the RVS”, Forum of Young Scientists, No. 4 (8), pp 9-17.

Kantakov, G.P. (1998), “The problems of domestic reservoir construction and possible ways of their solution”, Industrial and civil construction, No. 5. pp. 24-26.

Abuzova, F.F., Bronshtein, I.S. and Novoselov V.F. (1981), Fighting oil and oil product losses when transporting and storing them, Nedra, Moscow, 248 p.

Areal Locations of Hazardous Atmospheres (2018), available at: http://response.restoration.noaa.gov/aloha.

Acute Exposure Guideline Levels (2018), available at: http://www.epa.gov/oppt/aegl/.

IUPAC (1997), Compendium of Chemical Terminology, 2nd ed. (the "Gold Book"), Compiled by A.D. McNaught and A. Wilkinson, Blackwell Scientific Publications, Oxford, XML, DOI: https://doi.org/10.1351/goldbook.

USEPA (1991), EPA handbook: Control technologies for hazardous air pollutants USEPA: Office of Research and Development, Washington, DC.

Ruddy, E.N. and Carroll, L.A. (1997), “Select the best VOC control strategy”, Chemical Engineering Progress, 7, pp. 33-45.

Pezolt, D.J., Collick, S.J., Johnson, H.A. and Robbins, L.A. (1997), “Pressure swing adsorption for VOC recovery at gasoline terminals”, Chemical Engineering Progress, No. 16 (1), pp. 34-49.

Maria, Markiewicz (2012), ”A Review of Mathematical Models for Atmospheric Dispersion of Heavy Gases. Part I. A Classification of Models”, Ecological Chemistry and Engineering, Vol. 19, Issue 3, pp. 297-314, DOI:

https://doi.org/10.2478/v10216-011-0022-y.

Kakareka, S.V. (2012), Assessing Total Atmospheric Air Pollution, Geogr. Nat Resour, 113 p., DOI:

https://doi.org/10.1134/S1875372812020023

Yew, M. C. and Sulong, N. H. R. (2012), “Fire-resistive performance of intumescent flame-retardant coatings for steel”, Materials & Design, Vol. 34, pp. 719-724.




Copyright (c) 2020 Alexey Roianov, Serhii Garbuz